Електронне кримінальне провадження «eCase» — зміни до КПК України

eCase (електронне кримінальне провадження) – чергова спроба інформатизації кримінального процесу чи імітація його удосконалення?

Протягом тривалого часу мають місце спроби переведення кримінального процесу в цифровий формат шляхом застосування сучасних технологій.

Черговою спробою зрушити з місця у даному напрямку стало прийняття Верховною Радою України Закону 1498-IX від 01.06.2021, яким внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Так, з 15.12.2021 набула чинності стаття 106-1 КПК України, якою запроваджено функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 106-1 КПК України інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування – це система, яка забезпечує створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні

Порядок функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування визначається положенням, яке затверджується спільно Офісом Генерального прокурора, органом, у складі якого функціонує орган досудового розслідування, а також органом, що затверджує положення про систему, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 106-1 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, а також захисник (за його згодою) використовують, а інші учасники кримінального провадження можуть використовувати інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування під час реалізації своїх повноважень, прав та інтересів, передбачених цим Кодексом, за умов та в порядку, що визначені положенням про таку систему.

Частиною 4 ст. 106-1 КПК України передбачено, що документи, підписані, погоджені в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування з використанням кваліфікованого електронного підпису, їх примірники в електронній та паперовій формах визнаються оригіналами документів.

За задумом авторів даного закону кінцевою метою запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування є мінімізація та, як наслідок, повна відмова у майбутньому від паперового провадження на стадіях досудового розслідування та розгляду справи в суді.

Не можна не погодитися з актуальністю та перспективністю запровадження такої системи, що теоретично здатна виконати завдання з комплексного інформаційно-технічного супроводження кримінального процесу на стадії розслідування та значно спростити процесуальну взаємодію між учасниками кримінального провадження.

Водночас законодавцем не визначено та не конкретизовано, яким чином нова інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування буде взаємодіяти з вже функціонуючими Єдиним реєстром досудового розслідування, Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою та іншими інформаційними системами.

Крім того, на цей час вбачається ще декілька обставин, що ставлять під сумнів успішне впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування та досягнення кінцевої мети її застосування.

Так, по-перше, законом передбачено, що у разі відсутності інтеграції системи, яка функціонує в суді відповідно до ст. 35 КПК, з інформаційно-телекомунікаційною системою досудового розслідування, слідчий, дізнавач, прокурор подає до суду матеріали в паперовій формі та в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису (п. 20-6 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України).

Таким чином в самому законі вже закладено можливість недосягнення кінцевої мети запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування, яка полягає в повній відмові у майбутньому від паперового провадження на стадіях досудового розслідування та розгляду справи в суді.

По-друге, ще однією проблемою є повна відсутність матеріально-технічної бази для впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування на території всієї держави та відсутність її будь-якого конкретного нормативного врегулювання, адже за пів року після прийняття відповідних змін до КПК України відповідного Положення про порядок функціонування системи так і не було прийнято.

По-третє, виникає питання чи не створить запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування ситуації, коли її кінцевої мети щодо відмови від паперового провадження на стадії досудового розслідування досягнуто не буде, однак функціонування цієї системи тільки створить додаткову непроцесуальну роботу її користувачам (детективам, слідчим, прокурорам, слідчим-суддям), які змушені будуть витрачати значний час на її наповнення паралельно із внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, Інформаційно-аналітичної системи «Облік та статистика органів прокуратури», Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та інших відомчих інформаційних систем.

Таким чином, враховуючи активну цифровізацію усіх сфер повсякденного життя, запропоновані ст. 106-1 КПК України зміни є досить актуальними для удосконалення кримінального процесу, однак найближчим часом не вбачається реальних перспектив для їх належної реалізації у практичній діяльності.

Юрій Кошман, адвокат, партнер АО ALERTES

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.