НАСЛІДКИ НЕПРИБУТТЯ НА ВИКЛИК СЛІДЧОГО
Будь-хто може зіштовхнутись з викликом слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду. Але не всім відомо, що ігнорувати такий виклик ризиковано, оскільки неприбуття є порушенням процесуальних норм, за яке передбачена відповідальність.
Чинним законодавством, у даному випадку, передбачені наступні види відповідальності: грошове стягнення, привід, адміністративна відповідальність. Вищезазначені види відповідальності застосовуються за різних передумов та інколи до різних осіб, тому далі детальніше розглянемо кожен вид окремо.
Варто звернути увагу, відповідальності підлягають у разі неприбуття особи на виклик без поважної причини. Поважними причинами є : затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.
Грошове стягнення.
Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурор;
від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 1514 до 6056 грн) – у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Грошове стягнення накладається ухвалою слідчого судді або суду за клопотанням слідчого, прокурора або за власною ініціативою.
Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов’язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.
Але, особа на яку накладено грошове стягнення може звернутися до слідчого судді/судді, який виніс ухвалу, з клопотанням про її скасування. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя/суд скасовує ухвалу, якщо встановлено, що стягнення накладено безпідставно, у протилежному випадку відмовляє у задоволенні клопотання.
Привід.
Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
Нормами КПК України визначено, що тільки до підозрюваного, обвинуваченого та свідка може бути застосовано привід. Привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, осіб з інвалідністю першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю, а також осіб, які згідно із КПК України не можуть бути допитані як свідки.
Привід застосовується 1) на підставі ухвали слідчого судді – під час досудового розслідування, за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи; 2) на підставі ухвали суду – під час судового розгляду, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи.
Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про здійснення приводу розглядається слідчим суддею у день його надходження до суду. У разі необхідності слідчий суддя може заслухати доводи особи, яка подала клопотання.
Здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів Національної поліції, органів безпеки, органів Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України або Державного бюро розслідувань. Особа зобов’язана прибути на виклик у супроводі уповноважених осіб. У разі супротиву з боку особи до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу з попередженням про намір їх застосування.
Адміністративна відповідальність.
Даний вид відповідальності передбачений ст. 185-4 КУпАП – злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста, перекладача від явки до органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування. Санкція статті передбачає накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 000 до 136 000 грн).
Під злісним ухиленням від явки слід розуміти умисне, неодноразове не з’явлення на виклик без поважної причини.
Звертаємо увагу! У разі якщо підозрюваний, обвинувачений, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Отже, неприбуття на виклик без поважної причини матиме лише негативні наслідки, тому не варто ігнорувати виклик. У разі відсутності можливості з’явитися на виклик, варто повідомити слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про причини, що унеможливлюють явку.