ОБШУК В IT-КОМПАНІЇ: ІНСТРУМЕНТ ТИСКУ НА БІЗНЕС

Український ІТ-сектор економіки останні роки зростає неймовірними темпами. За підсумками 2020 року експорт Україною ІТ-послуг уперше перевищив п’ять млрд. доларів на рік.

На підставі зростаючої ролі ІТ-сектору в економіці нашої держави, останній дедалі частіше стає об’єктом підвищеної уваги з боку правоохоронних органів. Причому це відбувається незалежно від підвідомчості, підслідності, функцій правоохоронного органу.

Зазвичай, з метою отримання можливості вчинення слідчих дій (виїмка, обшук, допити) відносно певної ІТ-компанії правоохоронцями безпідставно реєструється кримінальне провадження за фактами начебто вчинення злочину, визначення якого залежить від «уявлення» правоохоронців. Найпоширенішою на практиці є реєстрація злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Попри це, зустрічаються випадки реєстрації кримінальних проваджень за «ексклюзивними» статтями КК України, наприклад, 188-1 (самовільне використання електричної енергії під час «майнінгу» криптовалют), 258-5 (фінансування тероризму), тощо.

Однією з найпопулярніших слідчих дій у правоохоронців серед
ІТ-компаній є обшук, який як правило є останньою слідчою дією у провадженні, що чітко підкреслює мету його проведення. Обґрунтованістю цьому виступає те, що обшук проводиться раптово, без повідомлення володільця приміщення, без добровільної згоди осіб, які опинилися у приміщенні, інколи супроводжується примусовим відкриттям приміщень, сховищ, а також особистим обшуком осіб.

За результатами так званих «санкціонованих обшуків» правоохоронці вилучають всю наявну комп’ютерну техніку, не зупиняє їх навіть відсутність дозволу суду на вилучення електронної техніки. Це зумовлено відсутністю покарань як матеріального, так і дисциплінарного характеру за такі порушення, що створює їх системність.

Водночас, комп’ютерна техніка є робочим інструментом в ІТ-компаній, а тому втрата засобів виробництва призводить до повної зупинки бізнесу. Відтак, обшуки часто проводяться не з метою вилучити те, що можна використати для розслідування злочину, а більше для того, щоб завдати максимального матеріального збитку та з метою спонукання до певного «діалогу».

Такі дії правоохоронців, сприймаються бізнес-спільнотою ринку
ІТ-послуг, виключно як «рейдерство» на рівні держави. Як наслідок, IT-компанії не розуміють до чого готуватися у подальшому та як планувати свою діяльність, адже такі обшуку не мають під собою реального підґрунтя.

Яскравим прикладом дійсної мети такого розслідування виступає відсутність реально направлених справ до суду та обвинувальних вироків у цій категорії кримінальних проваджень. Вказане підтверджує безпідставність проведення обшуків та свідчить про черговий метод правоохоронців тиску на бізнес.

ВИСНОВОК. За таких умов держава щорічно втрачає інвестиції, отримання додаткових доходів за рахунок сплачених податків, нові робочі місця, тощо. Адже, запроваджений законодавцем механізм копіювання інформації замість повного вилучення техніки наразі не зрушився з мертвої точки. Отже, власникам та керівникам ІТ-компаній необхідно прийняти той факт, що обшуки є неминучим явищем у будь-якій компанії незалежно від галузі, а тому головне вміти якісно та професійно захистити свої права та інтереси, що дозволить вийти із ситуації з найменшими репутаційними і майновими втратами.

Адвокат AO ALERTES Віталій Німак

 

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.