ПОЧАТОК ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ: порядок, проблеми та шляхи вирішення

Досудове розслідування є однією з ключових стадій кримінального процесу, яка спрямована на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, збирання доказів і визначення осіб, що підозрюються, обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення. Ефективність цього етапу має суттєвий вплив на якість подальшого судового розгляду. Однак практика застосування положень КПК України демонструє низку проблем, що виникають на етапі початку досудового розслідування.

Порядок початку досудового розслідування врегульований главою 19 КПК України. Згідно зі ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або самостійного виявлення ознак кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Реєстру.

Таким чином, внесення відомостей до ЄРДР є юридичним початком досудового розслідування та обов’язковою умовою для здійснення слідчих (розшукових) дій. У невідкладних випадках до внесення відомостей до ЄРДР може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста). 

Порядок початку досудового розслідування.

Основні етапи включають:

1. Подання заяви або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

2. Реєстрація заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення у відповідному правоохоронному органі. Законодавство передбачає обов’язковість реєстрації будь-якого повідомлення про злочин. У разі відмови заявника може оскаржити бездіяльність уповноважених осіб.

3. Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До ЄРДР вносяться наступні відомості:

1) дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім’я, по батькові потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України;

6) прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про ЄРДР.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

4. Призначення слідчого та прокурора. Після реєстрації справи визначаються особи, відповідальні за її розслідування.

Проблеми правозастосування на етапі початку досудового розслідування.

Попри чітке законодавче регулювання, на практиці існує низка проблем у застосуванні норм ст. 214 КПК України:

1. Невиконання обов’язку щодо невідкладного внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (поширеними є випадки затягування слідчими внесення відомостей до ЄРДР, що порушує права заявників).
2. Неправомірна відмова у внесенні відомостей до ЄРДР (у деяких випадках правоохоронці відмовляють у реєстрації заяв через «недостатність доказів» чи з інших причин, однак реєстрація заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є обов’язком, а не правом.  Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається).
3. Формальний підхід до реєстрації (відомості часто вносяться лише для «формального виконання обов’язку», без подальшого активного розслідування).
4. Зловживання механізмом внесення до ЄРДР (наявність «заяв-маніпуляцій», що подаються з метою тиску на суб’єкта господарювання чи посадову особу).
5. Відсутність чіткої відповідальності за невнесення відомостей (санкції для слідчих та прокурорів за невнесення відомостей до ЄРДР є неефективними).

Шляхи вдосконалення процедури початку досудового розслідування.

1. Посилення відповідальності за відмову у реєстрації заяв. Запровадження чіткої та невідворотної відповідальності для службових осіб, які необґрунтовано відмовляють у реєстрації, може покращити ситуацію.
2. Запровадження дієвого механізму контролю за своєчасністю внесення відомостей до ЄРДР або автоматизація процесу реєстрації. Впровадження електронної системи, яка аналізуватиме строки внесення відомостей до ЄРДР та повідомлятиме про порушення строків або використання електронних систем для подання заяв та їх автоматичного внесення до ЄРДР.
3. Підвищення кваліфікації службових осіб правоохоронних органів. Регулярне навчання працівників органів досудового розслідування щодо належного застосування законодавства.

Як правильно реагувати на бездіяльність слідчого при розгляді заяви про злочин у матеріалі за посиланням: читати статтю

Оновлено 12.01.2026