КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Касаційне оскарження у кримінальному провадженні є важливим етапом кримінального провадження, який надає можливість Верховному Суду перевірити правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

Касаційне оскарження у кримінальному провадженні регулюється Кримінальним процесуальним кодексом України (Глава 32).

Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку

У касаційному порядку можуть бути оскаржені: 

• вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
• ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції (якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню);
• вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок (виключно з підстав, зазначених у ч. 3 ст. 424 КПК).

Право на касаційне оскарження

Касаційну скаргу мають право подати:

• засуджений або виправданий, їх законні представники чи захисники;
• підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;
• законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру;
• законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;
• прокурор;
• потерпілий або його законний представник чи представник;
• цивільний позивач, цивільний позивач, їх представники;
• представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Порядок, строки подання касаційної скарги та вимоги до неї 

Касаційна скарга подається в письмовій формі безпосередньо до Верховного Суду, який є найвищою судовою інстанцією в системі судів загальної юрисдикції. Строки подання касаційної скарги визначені законодавством і, як правило, становлять три місяці з дня ухвалення рішення апеляційним судом. 

Касаційна скарга повинна містити:

• Найменування суду касаційної інстанції;
• Дані про особу, яка подає касаційну скаргу (ПІБ, поштова адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти);
• Судове рішення, що оскаржується;
• Обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
• Вимоги до суду касаційної інстанції (скасування рішення, зміна рішення тощо);
• Перелік матеріалів, які додаються.

До касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються, а також копії касаційної скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. 

Процедура розгляду касаційної скарги

Верховний Суд протягом 5 днів з дня надходження касаційної скарги проводить попередню перевірку її відповідності вимогам закону та відкриває касаційне провадження, якщо немає підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги або відмови у відкритті касаційного провадження. 

Підставою для залишення касаційної скарги без руху є подання такої скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК (вимоги до касаційної скарги зазначені вище). В такому разі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати 15 днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Підставами для повернення касаційної скарги є: 

1) не усунення недоліків касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;

2) подання касаційної скарги особою, яка не має права її подавати;

3) подання касаційної скарги після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Підставами для відмови у відкритті касаційного провадження є: 

1) подання касаційної скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку;

2) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Після відкриття касаційного провадження суддя-доповідач протягом 10 днів:

1) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями касаційних скарг, інформацією про їхні права та обов’язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;

2) витребовує матеріали кримінального провадження;

3) вирішує заявлені клопотання;

4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;

5) вирішує клопотання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції;

6) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду.

Касаційний розгляд у Верховному Суді здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді апеляційної інстанції, з урахуванням певних особливостей.

Під час судового розгляду суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень до неї. 

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження висловлюють свої доводи. Першою висловлює доводи особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першими висловлюють доводи учасники судового провадження зі сторони захисту. За ними висловлюють доводи інші учасники судового провадження.

Повноваження Верховного Суду за наслідками розгляду касаційної скарги

Верховний Суд за наслідками розгляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов, які оскарженню не підлягають та приймає одне з наступних рішень:

• Залишення судового рішення без змін, а касаційну скаргу – без задоволення: якщо суд дійшов висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим;
• Скасування рішення з направленням справи на новий розгляд: якщо виявлено суттєві порушення, які потребують повторного розгляду справи в суді першої або апеляційної інстанції (істотне порушення вимог КПК; неправильне застосування ККУ; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого);
• Скасування рішення і закриття кримінального провадження: якщо встановлено, що кримінальне провадження було розпочато або продовжено з порушенням закону;
• Зміна судового рішення: якщо суд визнає, що рішення судів нижчих інстанцій містить суттєві порушення закону, які вплинули на його справедливість (істотне порушення вимог КПК України; неправильне застосування ККУ; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого).