НЕЗАКОННЕ ВИЛУЧЕННЯ ТА АРЕШТ МАЙНА ЯК СПОСІБ ТИСКУ НА БІЗНЕС

Коментар для ЗМІ керуючого партнера АО ALERTES Дениса Терещенка

Керівництво численних правоохоронних органів, які діють на території нашої держави, постійно декларує та інформує суспільство про великі зусилля, які докладаються у напрямі зменшення тиску на бізнес.

Разом з тим, бізнес-спільнота постійно працює в умовах, наближених до «бойових».

Керівництво малих та великих підприємств вимушене перебувати у стані готовності до можливих обшуків, які нерідко проводяться під вигаданими приводами. Нікого давно не дивують випадки незаконного вилучення майна та накладення у подальшому на нього слідчим суддею арешту, нібито з метою збереження від можливої розтрати, знищення, переховування і так далі.

Адвокати, які практикують у кримінальних провадженнях, достатньо часто зустрічаються з ситуаціями, коли єдиною метою окремих кримінальних проваджень є обшук, вилучення матеріальних цінностей та накладення на них арешту. Будь-які інші слідчі та процесуальні дії у подальшому місяцями не проводяться, навіть за клопотаннями власників майна та потенційних «фігурантів».

По суті, такі дії правоохоронців у окремих випадках переслідують єдину протиправну мету – фактичне позбавлення права власності на майно під виглядом його вилучення та арешту у рамках кримінального провадження.

Отже, в ситуації коли майно вже вилучено та арештовано слідчим суддею, власникам не залишається нічого іншого як розпочинати досить тривалу на практиці процедуру скасування арешту та повернення незаконно вилученого.

Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 174) передбачено, що на стадії досудового розслідування арешт може скасувати слідчий суддя за клопотанням уповноважених осіб, а під час судового провадження – суд, який розглядає провадження по суті.

Також арешт майна має право скасувати прокурор, закриваючи кримінальне провадження. Однак зазвичай на практиці вказаним повноваженням прокурор не користується та про накладений арешт у постанові про закриття кримінального провадження не згадує. Слідчий, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, взагалі не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна. У таких випадках необхідно також звертатись до слідчого судді, в тому числі посилаючись у клопотанні на позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 30.06.2020 у справі №727/2878/19) щодо відсутності заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді.

Крім того, за результатами судового розгляду кримінального провадження суд, одночасно з ухваленням кінцевого судового рішення, обов’язково вирішує питання про скасування арешту майна.

Звертаючись до слідчого судді або до суду з клопотанням про скасування  арешту майна потрібно пам’ятати, що арешт майна допускається виключно з метою, визначеною частиною 2 статті 170 КПК України, а саме: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Вказаний перелік є вичерпним.

Таким чином, слідчий суддя або суд можуть скасувати арешт майна, якщо переконаються у тому, що таке майно не відповідає критеріям речових доказів, визначених статтею 98 КПК України; не підлягає спеціальній конфіскації в порядку статті 96-2 КК України; не може бути конфісковано за вироком суду та не може бути спрямоване на відшкодування шкоди від злочину.

У разі винесення слідчим суддею або судом ухвали про скасування арешту майна слідчий та/або прокурор, керуючись частиною 3 статті 169 КПК України, повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Разом з тим, на практиці не все так просто як визначено у Законі. Власнику майна доводиться докладати значних зусиль для того, щоб реально повернути майно, оскільки правоохоронці часто намагаються знайти «поважні» причини не виконувати рішення слідчого судді або суду. Серед найпоширеніших: не отримали оригінал судового рішення безпосередньо із суду, майно перебуває на експертизі тощо.

Тому лише наполегливість, послідовність та знання кримінальних процесуальних норм дозволяє відстоювати порушені права.

Посилання на оригінал статті: https://femida.ua/advices/nezakonne-vyluchennya-ta-aresht-majna-yak-sposib-tysku-na-biznes/

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s