ПОВНА ПЕРЕВІРКА ДЕКЛАРАЦІЇ НАЗК: підстави, порядок, наслідки

У 2025 році значно змінилися підходи до повної перевірки декларацій посадовців. Якщо ви є суб’єктом декларування — важливо розуміти, коли саме НАЗК може ініціювати повну перевірку, що саме аналізується, і як мінімізувати ризики. Антикорупційна практика ALERTES ділиться актуальними висновками.

У рамках антикорупційної політики України важливу роль відіграє фінансовий контроль за особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Одним з основних інструментів такого контролю є повна перевірка декларацій. Цей механізм спрямований на виявлення ознак незаконного збагачення, конфлікту інтересів або внесення недостовірних відомостей у деклараціях посадовців.

Повна перевірка декларації – це комплексний аналіз поданої у декларації інформації на предмет її достовірності, повноти та відповідності реальному стану речей. Така перевірка здійснюється Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) з метою:

1) з’ясування достовірності задекларованих відомостей;

2) з’ясування точності оцінки задекларованих активів;

3) перевірки на наявність конфлікту інтересів;

4) перевірки на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

Підстави для проведення повної перевірки декларацій.

Повна перевірка проводиться у таких випадках:

1. Подання декларації особою, яка:
2. займає відповідальне або особливо відповідальне становище;
3. займає посаду, пов’язану з високим рівнем корупційних ризиків (перелік посад затверджується НАЗК).

Винятком є випадки, коли наявна довідка про результати автоматизованої перевірки цієї декларації.

• Виявлення невідповідностей у деклараціях, поданих іншими суб’єктами декларування за результатами логічного та арифметичного контролю (за винятком декларацій, щодо яких наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки).
• Надходження інформації з відкритих або конфіденційних джерел (у тому числі – від громадян і ЗМІ) про можливе зазначення недостовірних відомостей, у тому числі – щодо декларацій, які вже пройшли автоматизовану перевірку.

Порядок проведення повної перевірки декларацій.

Повна перевірка передбачає такі дії:

1. Прийняття рішення про перевірку: на підставі одержаних даних або скарг НАЗК приймає рішення про початок повної перевірки декларації;
2. Аналіз та порівняння даних: зіставлення задекларованої інформації з реєстрами, базами даних, судовими рішеннями та іншими офіційними джерелами, у тому числі з обмеженим доступом;
3. Обробка документів та інформації: створення, збирання, одержання, використання та інші дії, у тому числі з інформацією з обмеженим доступом, з використанням автоматизованих засобів.
4. Надсилання запитів для отримання пояснень: звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та громадян для отримання письмових пояснень, які враховуються під час повної перевірки.
5. Звернення до декларанта: у разі потреби – звернення до суб’єкта декларування для отримання письмових пояснень і підтвердних документів, які аналізуються разом з іншими отриманими матеріалами.
6. Складання довідки за результатами перевірки: на основі зібраної інформації та проведеного аналізу НАЗК складає довідку щодо достовірності та повноти поданої декларації.

Під час повної перевірки НАЗК використовує такі джерела інформації:

• відомості з офіційних державних і міжнародних реєстрів, баз даних, судових рішень та інших джерел, у тому числі з обмеженим доступом, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації;
• документи та інформація, надані суб’єктом декларування за власною ініціативою або за запитом НАЗК;
• документи та інформація від органів державної влади, місцевого самоврядування, нотаріусів, суб’єктів господарювання, спеціалістів, експертів, громадян та їх об’єднань, включаючи іноземні компетентні органи;
• відомості з відкритих джерел, зокрема медіа, мережі «Інтернет», що стосуються суб’єкта декларування та членів його сім’ї, містять інформацію про ринкову вартість об’єктів декларування та інші фактичні дані, що можуть бути перевірені;
• наявна в НАЗК інформація, зібрана в межах здійснення інших перевірок, моніторингу способу життя, спеціальної перевірки, розгляду повідомлень, а також у межах контролю за етичною поведінкою та запобіганням конфлікту інтересів;
• інформація з матеріалів кримінальних проваджень, за умови належного дозволу від уповноважених осіб відповідно до КПК України.

Строки проведення повної перевірки декларацій.

НАЗК повинно здійснити повну перевірку декларації протягом 120 календарних днів з дня початку строку її проведення. У разі необхідності цей строк може бути продовжений ще на 60 календарних днів. Таке продовження має бути обґрунтованим і підтвердженим відповідними документами.

Наслідки повної перевірки декларацій.

За результатами повної перевірки декларації, НАЗК може винести декілька висновків, які мають різні наслідки для декларанта. Основними варіантами є: відсутність порушень, встановлення неточних або недостовірних відомостей, встановлення ознак конфлікту інтересів, необґрунтованості активів або незаконного збагачення. 

В залежності від виявлених порушень, НАЗК може вжити різних заходів, серед яких:

• направлення обґрунтованого висновку до Національної поліції України або протоколу про вчинення адміністративного правопорушення до суду за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (ознаки недостовірних відомостей);
• направлення обгрунтованого висновку до НАБУ, ДБР, інших компетентних органів за ст. 366-2 КК України (ознаки недостовірних відомостей) або за ст.368-5 КК України (ознаки незаконного збагачення);
• направлення матеріалів в САП (ознаки необґрунтованості активів);
• повідомлення керівнику суб’єкта декларування про встановленні порушення.

Важливо зазначити, що ВРУ 17 червня ухвалила в цілому законопроєкт № 13271-1 щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. 

Законопроєктом, зокрема, передбачаються:

1. Зміни до примітки ст. 172-6 КУпАП: («Порушення вимог фінансового контролю»): адміністративна відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації наставатиме у разі, якщо вартість майна або іншого об’єкта декларування, щодо якого виявлено розбіжності, становить від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (454 200 – 2 271 000 грн). Раніше така відповідальність наставала при розбіжностях на суму від 100 (302 800 грн) до 500 (1 514 000 грн) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

2. Зміни до статті 366-2 ККУ («Декларування недостовірної інформації»):

• ч. 1: кримінальна відповідальність наставатиме за умисне внесення завідомо недостовірних відомостей у декларацію, якщо різниця становить від 750 до 2500 прожиткових мінімумів (тобто від 2 271 000 до 7 570 000 грн). Максимальний розмір штрафу підвищується до 102 000 грн (замість 68 000 грн раніше).
• ч. 2: у разі внесення завідомо недостовірних відомостей на суму понад 2500 прожиткових мінімумів (понад 7 570 000 грн) передбачені такі санкції:
• штраф: від 102 000 до 136 000 грн;
• громадські роботи: від 150 до 240 год;
• обмеження або позбавлення волі на строк до 2 років;
• додаткове покарання: позбавлення права обіймати посади або здійснювати діяльність до 3 років.

3. Зміни до статті 368-5 ККУ («Незаконне збагачення»): зменшується порогове значення розміру активів, набуття яких без законних підстав є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, – з 6500 НМДГ (9 841 000 грн) до 3 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (9 084 000 грн).

Отже, повна перевірка декларації – це не просто формальність. Це глибокий аудит, який охоплює всі задекларовані статки особи: від нерухомості й транспортних засобів до акцій, боргових зобов’язань, банківських рахунків, доходів і подарунків. Її головна мета –встановити достовірність поданих відомостей та виявити можливі невідповідності між задекларованими даними та фактичним стилем життя декларанта. Повна перевірка також дозволяє виявити ознаки потенційного конфлікту інтересів, незаконного збагачення або інших корупційних ризиків.

Водночас успішна реалізація повної перевірки можлива лише за умови, що уповноважені державні органи діють автономно, з високим рівнем професійної компетентності та в суворій відповідності до встановлених правових процедур. Саме інституційна незалежність, доступ до актуальних джерел інформації, належне технічне забезпечення та процесуальна чіткість забезпечують неупередженість і правову чистоту перевірки.

Юлія Пономаренко, юрист ALERTES

ALERTES супроводжує клієнтів у процедурах повної перевірки декларацій, забезпечуючи фаховий аналіз ситуації, підготовку пояснень та захист інтересів у разі подальших юридичних наслідків.