ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ: межі та ризики
Одним із процесуальних способів збирання доказів у кримінальному провадженні є тимчасовий доступ до речей і документів, передбачений главою 15 КПК України (ст. 159-166). Цей інститут створює правові умови для отримання фактичних даних, необхідних для з’ясування обставин кримінального правопорушення, як стороною обвинувачення, так і стороною захисту.
Тимчасовий доступ – це процесуальний захід, який полягає у наданні стороні кримінального провадження (слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, його захиснику, потерпілому) можливості ознайомитися з певними речами або документами, зробити їх копії, а за необхідності – вилучити (здійснити виїмку).
Порядок отримання доступу
Тимчасовий доступ здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді або суду, тому сторона має право звернутися з клопотанням про його надання.
У клопотанні зазначаються:
- короткий виклад обставин кримінального правопорушення;
- правова кваліфікація;
- перелік речей і документів, до яких потрібно отримати доступ;
- підстави вважати, що вони перебувають у конкретної особи;
- значення цих матеріалів для розслідування;
- аргументи щодо неможливості отримати дані іншим шляхом;
- обґрунтування необхідності вилучення (якщо таке передбачається).
Розгляд клопотання слідчим суддею
Розгляд клопотання може відбуватися за участю або без участі власника речей чи документів, якщо існує реальна загроза їх зміни або знищення.
Такий баланс між відкритістю процесу та забезпеченням ефективності слідчих дій дозволяє уникати зловживань і гарантує дотримання прав сторін.
Слідчий суддя може дозволити тимчасовий доступ, якщо сторона доведе:
- що речі або документи перебувають (або можуть перебувати) у конкретної особи;
- що вони мають значення для кримінального провадження;
- що вони не містять забороненої законом інформації або доведено необхідність доступу до неї.
Запобіжник від зловживань сторони обвинувачення
Важливо, що рішення про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, належить виключно до компетенції слідчого судді.
Це – один із ключових запобіжників проти зловживань сторони обвинувачення.
На практиці слідчі та прокурори часто намагаються отримати великі обсяги документів звичайними запитами, розуміючи, що ухвали на такі дії суд не надасть через явну непропорційність втручання.
Тому судовий контроль у сфері тимчасового доступу – це не формальність, а реальний механізм стримування надмірного тиску правоохоронців і захисту прав учасників процесу.
Виконання ухвали
Після розгляду клопотання суд постановляє ухвалу, у якій визначається:
- перелік речей чи документів, до яких надається доступ;
- особа, уповноважена здійснити доступ;
- строк дії ухвали.
Особа, у якої зберігаються документи, зобов’язана надати їх для ознайомлення після пред’явлення оригіналу ухвали та вручення копії.
Уповноважена особа залишає володільцю опис вилучених речей або документів, що гарантує фіксацію обсягу втручання.
Ризики вилучення оригіналів документів
Особливу увагу варто приділити ухвалам, які передбачають вилучення оригіналів документів.
Такі рішення несуть додаткові ризики, адже ненадання документів може бути розцінене як невиконання судового рішення, що тягне окрему кримінальну відповідальність.
На практиці вилучення оригіналів має застосовуватись у виняткових випадках, оскільки воно може паралізувати роботу підприємства або органу влади.
Обмеження доступу
Ст. 161 КПК України визначає винятки, до яких належить листування між адвокатом і клієнтом, а також пов’язані матеріали, що охороняються адвокатською таємницею.
Ст. 162 КПК України обмежує доступ до інформації, яка містить лікарську, банківську, нотаріальну, комерційну, державну або іншу охоронювану законом таємницю.
Доступ до таких матеріалів можливий лише за окремою ухвалою суду з урахуванням принципу пропорційності втручання у приватне життя.
Підсумок
На практиці тимчасовий доступ найчастіше використовується для отримання фінансових, банківських, бухгалтерських чи договірних документів у провадженнях щодо економічних і службових злочинів.
Водночас цей інструмент важливий і для сторони захисту – адвокат може отримати документи, що підтверджують алібі клієнта або спростовують обвинувачення.
Тимчасовий доступ – це не просто формальність, а дієвий інструмент забезпечення доказів, його ефективність залежить від грамотного формулювання клопотання, поваги до меж приватності та здатності суду зберігати баланс між інтересами сторін.