АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Апеляційне провадження – це стадія кримінального процесу,  під час якої апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень суду першої інстанції. Особливістю цієї стадії є те, що переглядаються рішення (вирок, постанова, ухвала), які ще не набрали законної сили.

Основні положення, які закріплюють особливості провадження в суді апеляційної інстанції визначені у главі 31 КПК України.

Право апеляційного оскарження та порядок його здійснення

Згідно зі ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені вироки, ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру та інші ухвали у випадках, передбачених КПК.

Апеляційне оскарження може бути здійснене сторонами та іншими учасниками кримінального провадження, які вважають, що рішення суду першої інстанції є незаконним або необґрунтованим (підозрюваний, обвинувачений, прокурор, потерпілий тощо). 

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, а скарги на ухвали слідчого судді – безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 

Важливо дотримуватися строків подання апеляційних скарг, які зазначені в ч. 2 ст. 395 КПК України. Апеляційна скарга на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру може бути подана протягом 30 днів з дня їх проголошення, а на інші ухвали суду першої інстанції або слідчого судді – протягом 5 або 7 днів з дня їх проголошення в залежності від виду ухвали.

Форма і зміст апеляційної скарги

Вимоги до апеляційної скарги викладені у ст. 396 КПК України, відповідно до якої апеляційна скарга подається в письмовій формі.

Крім того, апеляційна скарга повинна містити:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) дані про особу, яка подає апеляційну скаргу (ПІБ, поштова адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти);

3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6) перелік матеріалів, які додаються.

До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. 

Відкриття апеляційного провадження, підготовка та розгляд справи судом апеляційної інстанції

Через 3 дні після закінчення строку апеляційного оскарження суд першої інстанції надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до апеляційного суду, які не пізніше наступного дня передаються судді-доповідачу, який протягом 3 днів перевіряє їх на відповідність вимогам ст. 396 КПК (вимоги до апеляційної скарги зазначені вище) та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Після відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач протягом 10 днів здійснює підготовку до судового розгляду (надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апеляційних скарг; встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу; вирішує клопотання та інші питання, необхідні для апеляційного розгляду тощо).

Після закінчення підготовки до апеляційного розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду, який здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням певних особливостей.

Під час судового засідання суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з’ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали.

Після доповіді судді-доповідача для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи обвинувачений, а після цього – інші учасники кримінального провадження).

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги

За наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд приймає одне з наступних рішень: 

1. Залишити вирок або ухвалу без змін (рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим);
2. Змінити вирок або ухвалу (якщо покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; у разі зміни правової кваліфікації і застосування статті про менш тяжке кримінальне правопорушення; у разі зменшення або збільшення сум, які підлягають стягненню); 

Важливо зазначити, що така зміна не має погіршувати становище обвинуваченого.

1. Cкасувати вирок або ухвалу повністю чи частково та ухвалити новий вирок або ухвалу

Підставою для скасування або зміни судового рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції є:

1. неповнота судового розгляду: якщо залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення (відхилено клопотання учасників про допит певних осіб, відмовлено у дослідженні певних доказів або вчинення інших процесуальних дій; необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції);

• невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду або містять істотні суперечності; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, у рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші);
• істотне порушення вимог КПК України (такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення);
• неправильне застосування ККУ (незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті)ККУ).

IV.  Cкасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження (якщо встановлено, що кримінальне провадження було розпочато або продовжено з порушенням закону);

V.  Cкасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції (судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов’язковою або потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; порушено правила підсудності; не виконано вимоги про фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід; судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд).