ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ТА МОМЕНТ ЗАКІНЧЕННЯ ШАХРАЙСТВА
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду 17.10.2022 винесла постанову у справі №686/13801/16-к, в якій виклала єдиний підхід до встановлення ознак об’єктивної сторони та моменту закінчення шахрайства.
Наводимо основні тези, які, на нашу думку, можуть використовуватись у практиці:
- Обман як СПОСІБ шахрайства полягає в повідомленні неправдивих відомостей (АКТИВНИЙ ОБМАН) або у приховуванні відомостей про обставини, повідомлення яких мало б суттєве значення для рішення про передачу майна або права на майно, за наявності обов’язку їх повідомити (ПАСИВНИЙ ОБМАН).
- До АДРЕСАТІВ ОБМАНУ при вчиненні шахрайства належать НЕ ЛИШЕ ВЛАСНИКИ, а й інші особи, уповноважені власником або законом (у широкому його розумінні) на вчинення дій стосовно майна.
- НЕ ВИКЛЮЧАЄТЬСЯ шахрайство в разі заволодіння чужим майном шляхом обману особи, яка фактично володіє ним без належних правових підстав, зокрема і такої, ЯКА ПРОТИПРАВНО ЗАВОЛОДІЛА НИМ.
- Відповідальність за шахрайство пов’язана із встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), за відсутності законних підстав для того. При цьому УСВІДОМЛЕННЯ ВИНУВАТИМ, КОМУ САМЕ НАЛЕЖИТЬ чуже для нього майно та на яких підставах, чи заволодіває він майном, увівши в оману власника або іншу особу, НЕ Є ОБОВ’ЯЗКОВИМ для встановлення ознак шахрайства.
- Функціонально ОБМАН при вчиненні шахрайства НЕ ЗАВЖДИ спрямований на виникнення у потерпілого УЯВЛЕННЯ ПРО ВИГІДНІСТЬ ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ передачі майна (наприклад, це стосується випадків передачі майна в тимчасове безоплатне користування, заволодіння чужим майном під виглядом збирання благодійної допомоги (військовим, пораненим, біженцям, хворим і т.п.), добровільних внесків, пожертвувань тощо).
- ПОВІДОМЛЕННЯ неправдивих відомостей або ЗАМОВЧУВАННЯ відомостей є особливими видами інформаційного впливу на психіку особи з метою змусити останню виконати певні дії в інтересах того, хто обманює, який призводить до того, що особа перекручено сприймає дійсність, а отже, ЗДІЙСНЮЄ ПРОЦЕС МИСЛЕННЯ НА ГРУНТІ ОМАНИ, що й обумовлює зовні добровільне волевиявлення особи, яка володіє майном, на передачу майна чи права на нього винному, а отже і наступне фактичне протиправне заволодіння тим чужим майном або набуття права на таке.
- Заволодінням установлюється ПАНУВАННЯ НАД РІЧЧЮ, що і є результатом застосованого обману потерпілого, якого в такий спосіб зовні добровільно спонукають передати винуватому майно чи право на майно, фактичним наслідком чого є заподіяння матеріальної шкоди.
- Кваліфікація діяння за ст. 190 КК НЕ ПОВ’ЯЗАНА із встановленням реальної первинної можливості РОЗПОРЯДИТИСЯ МАЙНОМ (правом на майно) на власний розсуд.
ВИСНОВОК: шахрайство, вчинене шляхом обману, є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту протиправного заволодіння чужим майном або придбання права на чуже майно.