ОБШУК ПІД ВИГЛЯДОМ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ТА БЕЗ ДОЗВОЛУ СУДУ – НАСЛІДКИ
Недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України.
Без вмотивованого рішення суду не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи. Виключення становлять лише випадки, пов’язані із врятуванням життя людей та майна, чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
Вказана гарантія також закріплена у статті 233 КПК України з уточненням визначення «житло» та «інше володіння особи».
Відповідні норми національного законодавства цілком відповідають нормам міжнародного права, зокрема статті 12 Загальної декларації прав людини, статті 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 8 Європейської конвенції з прав людини.
Тобто, в теорії, на законодавчому рівні недоторканість житла в Україні захищена належним чином. Але що відбувається на практиці?
Нажаль, вказані норми міжнародного та національного права правоохоронними органами досить часто ігноруються.
Здебільшого, незаконні проникнення до приватних помешкань, інших будівель, транспортних засобів тощо відбуваються в ході розслідування правоохоронцями кримінальних проваджень.
Трактуючи на власний розсуд положення статті 233 КПК України, слідчі впевнені, що можуть проникати без ухвали слідчого судді в будь-яке приміщення, мотивуючи свої дії «необхідністю врятування майна» або роблячи вигляд, що замість обшуку проводять огляд місця події.
Майном, яке «перебуває в небезпеці» правоохоронці в таких випадках називають будь-які предмети, що в подальшому вони забажають визнати речовими доказами у кримінальному провадженні. Свої дії слідчі в кращому випадку оформлюють протоколом обшуку, зі зверненням у подальшому для «легалізації» за ухвалою до слідчого судді, але часто трапляється так, що складається протокол огляду місця події, що взагалі є неприпустимим.
Звичайно, є певна категорія злочинів, у яких таке втручання дійсно є виправданим і підпадає під статтю 233 КПК України, наприклад – переслідування вбивці після вчинення злочину, врятування жертви насильницького злочину, для чого дійсно потрібно негайно проникати у житло і запобігати тяжким наслідкам.
Разом з тим, досить поширеною є практика проведення фактичного обшуку під виглядом огляду місця події під час розслідування економічних, службових та корупційних злочинів, що не лише є невиправданим, але навпаки, шкодить цілям кримінального провадження, визначеним статтею 2 КПК України.
Адже розглядаючи обвинувальні акти по суті, суд може визнати недопустимими докази, отримані з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та винести виправдувальних вирок навіть якщо злочин дійсно скоєно.
Так, Верховний Суд, скасовуючи 28.09.2022 вирок Хмельницького апеляційного суду у кримінальному провадженні за частиною 3 статті 368 КК України, (справа N677/128/17), надаючи оцінку законності проведення огляду місця події у службовому кабінеті обвинуваченого під час документування отримання неправомірної вигоди, зазначив наступне: «Відповідно до статті 234 КПК обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що з клопотанням про проведення обшуку прокурор, слідчий до слідчого судді не зверталися, а тому, відповідно до приписів КПК, отримані внаслідок такої слідчої дії, як огляд місця події, докази є недопустимими й не можуть бути використані судом при прийнятті рішення.»
В тому ж рішенні Верховний Суд вчергове вказав на неприпустимість проведення обшуку під виглядом огляду місця події, оскільки таким чином нівелюються вимоги судового контролю.
Аналогічні позиції викладені у інших постановах Верховного Суду, в тому числі у справі №740/5066/15-к постанова ВС від 07.06.2018, у справі №266/4000/14-к постанова ВС від 26.02.2019, у справі №380/157/14-к постанова ВС від 19.03.2019, у справі №759/3393/19 постанова ВС від 03.03.2021.
Тим часом, попри чітку сформовану усталену судову практику з цього питання та очевидну неможливість подвійного тлумачення відповідних процесуальних норм, правоохоронці продовжують допускати однакові порушення, з чим доводиться боротись представникам захисту, доводячи в суді одне й те саме.
Керуючий партнер АО ALERTES Денис Терещенко