Верховний Суд 26.10.2022, скасовуючи ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 04.04.2022 (справа №686/10785/16-к), вчергове нагадав, що у разі повернення обвинувального акту прокурору, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта.
Приймаючи вказане рішення, Верховний Суд навів наступні аргументи:
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 1 ст. 291 та ст. 293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт, визначені у статті 291 КПК.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. У цій справі після повернення обвинувального акта, прокурор постановами від 28 жовтня 2015 року та 26 лютого 2016 року продовжив строк досудового розслідування, тим самим фактично відновив досудове розслідування у кримінальному провадженні, в ході якого органом досудового розслідування було зібрано низку доказів. Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що відновлення уже завершеного досудового розслідування КПК не передбачено.
Діючий КПК чітко відмовився від інституту додаткового розслідування, який існував за КПК 1960 року. Відсутність можливості проведення додаткового розслідування після звернення до суду з обвинувальним актом очевидна з тексту Кодексу. Крім того, в Пояснювальній записці до проекту Кодексу зазначалося, що «одним з основних напрямів реформування … стала ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування», «підвищенню гарантій прав підозрюваних та обвинувачених сприятиме також … скасування інституту повернення справи на додаткове розслідування».
У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта. Така позиція колегії суддів узгоджується з висновками Верховного Суду висловленими в постановах від 04 жовтня 2018 року у справі N 752/4900/15-к (провадження N 51-3742км18) та від 18 жовтня 2022 року у справі N 753/6486/21 (провадження N 51-5845км21).
